Квітка ти моя вечірня,
Голову схили чарівну,
Глянь, як молодь України
Йде служить в чужі піски.
Де ти моя гарна-мила,
Що в дорогу спорядила.
Де круті зелені схили
На плечах Дніпра-ріки?
У дощах осінніх чистих
Віддзеркалюється місто,
День за днем, мов у намисті,
Берег – в злоті бань.
Стигне у пісках чекання,
Як роса в дорозі ранній.
Де кінець той довгожданий –
Міра сподівань?
1985
Квітка ти моя вечірня

Комментарии
В этом же разделе:
За вікном сіріє ранок – буде день
Потужні удари розхитують клітку
Людське обличчя – в сутінках очей
Блукав у смарагдах ручай кришталевий
Якого кольору час, коли у сінях біда
Розбите вікно загратоване тінню
1-му арешту мадам Тимошенко присвячується
Скриплять черевики і пахне шкіра