Я скинув чоботи, простую по дорозі,
У цілім світі я за всіх босіш,
І змучені мої, в мозолях, ноги
Ідуть назустріч вранішній росі.
1984
Я скинув чоботи, простую по дорозі

Комментарии
В этом же разделе:
Ти впав без сил, реве ще смерч утрат
Якого кольору час, коли у сінях біда
Розбите вікно загратоване тінню
Коли виносять у ніч чорнії коні
Чорні діаманти на віях вечірніх заграв
Скриплять черевики і пахне шкіра
Блукав у смарагдах ручай кришталевий
За вікном сіріє ранок – буде день
Коли втрачається віра в Людину