Я скинув чоботи, простую по дорозі,
У цілім світі я за всіх босіш,
І змучені мої, в мозолях, ноги
Ідуть назустріч вранішній росі.
1984
Я скинув чоботи, простую по дорозі
Комментарии
В этом же разделе:
Ти впав без сил, реве ще смерч утрат
Коли втрачається віра в Людину
Людське обличчя – в сутінках очей
Чорні діаманти на віях вечірніх заграв
Якого кольору час, коли у сінях біда
Потужні удари розхитують клітку
Скриплять черевики і пахне шкіра
Бог помирав. У стужавілій грубі
Розбите вікно загратоване тінню