Коли виносять у ніч чорнії коні,
Тоді – назустріч: трави, роси і зорі,
Тоді, позаду біль, утрати і горе,
Тоді до вітру всміхнуться хмарини сонно,
Коли виносять у ніч чорнії коні.
Коли виносять в заграву червонії коні,
Тоді назустріч потоком зоря-зоряниця.
Тоді цілющо співатиме давня криниця,
Напоїть щастям спраглі в роботі долоні,
Коли виносять в заграву червонії коні.
Коли виносять мене зоряні коні,
У безмір осяяних щастям очей коханих,
Під реквієм вітру, криниці та трав шовкотканих,
У пінному квіті садів ми з тобою потонем,
Коли виносять нас зоряні коні.
1998