Квітка ти моя вечірня,
Голову схили чарівну,
Глянь, як молодь України
Йде служить в чужі піски.
Де ти моя гарна-мила,
Що в дорогу спорядила.
Де круті зелені схили
На плечах Дніпра-ріки?
У дощах осінніх чистих
Віддзеркалюється місто,
День за днем, мов у намисті,
Берег – в злоті бань.
Стигне у пісках чекання,
Як роса в дорозі ранній.
Де кінець той довгожданий –
Міра сподівань?
1985
Квітка ти моя вечірня
Комментарии
В этом же разделе:
Чорні діаманти на віях вечірніх заграв
Розбите вікно загратоване тінню
Блукав у смарагдах ручай кришталевий
Ти впав без сил, реве ще смерч утрат
Я скинув чоботи, простую по дорозі
Якого кольору час, коли у сінях біда
Бог помирав. У стужавілій грубі
Коли виносять у ніч чорнії коні