Я скинув чоботи, простую по дорозі,
У цілім світі я за всіх босіш,
І змучені мої, в мозолях, ноги
Ідуть назустріч вранішній росі.
1984
Я скинув чоботи, простую по дорозі
Комментарии
В этом же разделе:
За вікном сіріє ранок – буде день
Якого кольору час, коли у сінях біда
Ти впав без сил, реве ще смерч утрат
Розбите вікно загратоване тінню
Скриплять черевики і пахне шкіра
Удар за ударом… Удар за ударом…
Коли виносять у ніч чорнії коні
Потужні удари розхитують клітку
Коли втрачається віра в Людину