В зеленім вирі – юні мрії,
Без слів жалоби, каяття,
Під синім прапором надії,
На золотому тлі життя.
В зеленім вирі пошук істин,
Блукання в тиші навпростець.
Де думи чисті й руки чисті,
Та чистий в полі вітерець?
Енергія, що йде до цілі,
Мета мов істина-одна…
А ранками – тумани білі,
Вода прозора аж до дна…
Де Істина? Замкнулось коло
І в ньому рятівна пітьма
Волає нам глухим та кволим:
Нема ЇЇ ! Нема! Нема!
Є спогадів далекий стогін:
Як ти ступив крізь муки стрій,
На зрадливу, життя, дорогу,
Під стягами юначих мрій.
